Про МВФ та газ

вартість газу

«Приємна новина» може очікувати українців на весні та восени цього року. Мова йдеться про підвищення вартості газу.

В середньому вартість блакитного палива може підскочити на 62% – квітень 2018 року, а згодом  вже на 72% – осінь 2018 року. Вартість для населення може дійти до 8000 грн/1000 куб.м.

Дійсно, є вимоги МВФ щодо підняття тарифів до рівня ринкових. Також, мало, хто знає, що відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС (ст.ст. 36, 37, 268, 269, 270 Угоди) Україна повинна привести вартість енергетичних тарифів до відповідних цін у ЄС. Таке становище дозволяє створити баланс рівноваги вартості товарів (послуг) як в Україні, так в ЄС, щоб українські товари (послуги) не були нижче, а ніж європейські.

Підняття тарифів на газ саме для населення відповідає ціновий політиці в ЄС: для промисловості газ відпускається за значно нижчими цінами, а ніж для населення. Такий підхід дозволяє не піднімати вартість товарів, щоб населення їх купувало (створюється певна купівельна спроможність населення). Саме такий тренд намагаються започаткувати й в Україні. З іншої сторони, влада не хоче піднімати вартість газу саме для населення – на часі вибори!

Але, якщо не отримати черговий транш, то це може негативно позначитися на курсі гривні, на стані зовнішніх інвестицій, внутрішньому платіжному балансі. Є позиція, що у перемовах з МВФ Україна може просити, щоб отримати транш весною цього року, а підняття вартості газу для населення відкласти до 2021 року. Є й інший можливий сценарій – вартість блакитного палива буде піднята, а згодом таке підняття буде «заблоковано» на підставі рішення суду, а згодом, вже після виборів – рішення суду буде скасовано (переглянуто) – підвищення тарифів запрацює. Подібна схема вже реалізовувалася у нас. Але, але зі зовнішніми інвесторами так поступати дуже не безпечно – країна може втратити багато.

Можна сказати одне – вартість газу для населення буде піднята, але вже після закінчення цього опалювального сезону.

Підняття вартості може  бути компенсовано підняттям мінімалки, пенсій тощо. Тут варто зазначити, що саме підняття зарплат, соціальних виплат значною мірою дозволить скоротити кількість субсидіантів. У цьому році у бюджеті закладено порядка 55 млрд. грн. на субсидії (хоча гранична сума не може перевищувати 47 млрд. грн.) – це ще раз свідчить (збільшення витрат на субсидії), що влада готується до підняття вартості блакитного палива.

Хоча влада може відстояти можливість не піднімати вартість газу виходячи з вимог Закону України «Про ціни та ціноутворення». Саме на це надіється влада у перемова з МВФ. Хоча така можливість є мінімальною.

Але, все ж,  українцям варто готуватися до життя в умовах економії. Європа живе багато, не тому, що вона багата, а тому, що європейці живуть дуже раціонально. Наприклад, мій друг свого часу був у відрядженні в ФРН. Його дуже вразило, що господар дому, у якого він зупинявся, приймав гарячий душ раз на день, а господар був людиною не бідною – очолював місцеву газову компанію. Друг казав про господаря: «Вот жлоб!». Зараз зрозуміло, чому був «жлоб».

Інше, що нам потрібно, то це запровадження дійсно вільного та реального ринку газу, щоб кожний пересічний українець (родина) мав можливість вільно обирати постачальника й вартість. Наприклад, у той же Словаччині існує декілька компаній, які торгують саме російським газом, вартість у таких постачальників різна. Споживачі й обирають вигідну для них компанію. А в нас є ПАТ «Київгазєнерджи», ПАТ «Київенерго» і …..

Нам потрібні дійсні зміни, реальні!

Одним словом: «Робимо для України – робимо для себе!»

Автор: к.ю.н, адвокат, ст. науковий співробітник НДІ ІВ НАПрНУ Андрій Шабалін (Andriy Shabalin)

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *