Деякі питання рецензування висновків судових експертів

висновок судового експерта

Останнім часом у судовій практиці (по різним категорія судових справ та по різним видам судочинства) учасниками процесу стали подаватися рецензії на висновок судового експерта.

Означені рецензії подаються учасниками провадження, по суті, з метою спростування висновку судової експертизи, тобто є  у якості процесуальних контраргументів з метою нівелювання протилежної правової позиції.

Отже, питання правової регламентації рецензування експертних висновків, наразі, має важливе питання у судовій практиці.

Одним із базових є питання відносно того, чи є безпосередньо рецензія на висновок експерта процесуальним джерелом (засобом встановлення) доказів у господарському, адміністративному, цивільному судочинстві та у кримінальному провадженні?

У цьому плані можна означити наступну позицію (правову).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України – однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Питання доказування є наріжним каменем усього судочинства. Саме  на результатах доказування базується кожне судове рішення.

Тому забезпечення можливості учасникам процесу подання відповідних доказів, в обґрунтування власної правової позиції, є необхідною умовою реалізації принципів рівності та об’єктивності судочинства. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, який є єдиним суб’єктом тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї. Так, у справі «Муртазалієва проти Росії» (заява № 36658/05) назвав умови правомірної реалізації права допитувати свідків по справі («ЄСПЛ зазначив, що суд першої інстанції не надав підстав для відхилення клопотання захисту про виклик свідків, проте, верховний суд зробив це у відповідних і пропорційних термінах» – витяг)

Отже, ЄСПЛ у вказаному кейсі приділяє уваги саме питанням  судового доказування при вирішенні справи.

До основних процесуальних засобів доказування належить й висновок експерта (ст. 76, ЦПК України, ст. 84 КПК України, ст. 72 КАС України, ст. 73 ГПК України).

Саме судова експертиза дає можливість отримання фактичних даних пов’язаних зі судовою справою (предметом доказування), коли є необхідність дослідження питання, пов’язане із спеціальними знаннями у відповідній галузі.

У процесуальному законодавстві питання призначення експертизи, обов’язковості проведення судової експертизи, дослідження висновку експерта, допиту останнього та ін., знайшло своєї належної правової регламентації (наприклад, ст.ст. 102–113 ЦПК України та аналогічна регламентація в інших процесуальних кодексах України).

Натомість, у процесуальному законодавстві (ЦПК, КПК, ГПК, КАС України) не знайшла свого закріплення процедура рецензування висновку судового експерта.

Виходячи із загальних положень процесуального законодавства, саме відповідними процесуальними кодексами здійснюється регулювання судового провадження (наприклад, у ст. 1 ЦПК України закріплено, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 1 КПК України).

У разі невідповідності висновку експерта іншим матеріалам справи, його неповноти, неясності або/чи однобічності тощо, процесуальним законодавством передбачено можливість застосування певних процесуальних фільтрів щодо «неякісного висновку» судового експерта, зокрема – це призначення додаткової і повторної експертизи.

Також варто зазначити, що судовий експерт несе юридичну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 КК України), відмову експерта без поважних причин від виконання по­кладених на нього обов’язків на будь-якій стадії розгляду справи (ст. 385 КК України).

Такої вимоги не міститься до рецензента, який проводить рецензування висновку експерта – ст. 6 Порядку рецензування висновків судових експертиз та експертних досліджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5 (надалі – Порядок).

Процедура рецензування спрямована на забезпечення належного організаційного, кваліфікаційного та організаційного рівня експертної діяльності в Україні та не відноситься до експертної діяльності в рамках судового процесу – ст. 2 Порядку рецензування висновків судових експертиз та експертних досліджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5.

У той же час, виходячи із принципу диспозитивності судочинства, який знайшов своє закріплення практично у всіх процесуальних кодексах     (ст. 13 ЦПК України, ст. 9 КАС України, ст. 14 ГПК України та ін.), рецензія на висновок експерта може бути подана доказ (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, ст. 83 ЦПК України).

Натомість такий доказ не можна назвати таким, що відповідає законодавчим вимогам щодо параментів доказів, зокрема письмових.

У процесуальному законодавстві визначені критерії щодо письмових доказів. Так, наприклад, відповідно до ст. 95 ЦПК України – письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Рецензія на висновок експерта не завжди може містити дані саме щодо фактичних обставин, що мають значення для об’єктивного вирішення спору.

А з урахуванням положень Порядку, який є спеціальним нормативним актом щодо процедури рецензування висновків експертів, рецензія повинна відповідати встановленій форми і змісту.

Так, згідно до ст. 3 Порядку рецензування висновків судових експертиз та експертних досліджень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5 підставами рецензування є Підставами для рецензування висновків експертів є: 1) план рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України; 2) графік проведення планових перевірок організації діяльності судових експертів, що не є працівниками державних спеціалізованих установ; 3) договір або План щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 4) доручення Міністерства юстиції України.

У ст. 6 Порядку закріплена форма та зміст рецензії, зокрема остання повинна містити: 1) найменування висновку, його дата і номер, прізвище, ім’я, по батькові експерта, яким складено висновок, посада і кваліфікаційний клас судового експерта (для працівників НДУСЕ), експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк його дії; 2) дата складання рецензії; 3) дата надходження висновків на рецензування; 4) підстави для проведення рецензування; 5) дані про рецензента: прізвище, ім’я та по батькові, посада, кваліфікаційний клас судового експерта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, дата та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк його дії.

Аналізу рецензента підлягають вступна, дослідницька та заключна частини висновку: 1) у вступній частині підлягають аналізу: повнота і чіткість опису об’єктів, що надійшли для дослідження; відповідність питань, поставлених перед експертом у документі про призначення експертизи (залучення експерта), а також питань, що вирішувались з ініціативи експерта, редакції, зазначеній у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5); повнота даних, що стосуються особи експерта та його кваліфікації; обґрунтованість клопотань про надання додаткових матеріалів;

2) у дослідницькій частині підлягають аналізу: правильність та обґрунтованість вибору схеми дослідження, методів і методик дослідження, послідовність застосування методів, відповідність сучасному стану методичного забезпечення певного виду судової експертизи; логічна послідовність викладення, взаємозв’язок між окремими етапами дослідження; дотримання термінологічної точності в описуванні ходу та результатів дослідження; повнота дослідження (достатність встановлених ознак для формулювання висновку); наявність та обґрунтованість експертної оцінки результатів дослідження; якість, наглядовість та переконливість наявних ілюстрацій;

3) у заключній частині підлягають аналізу:аргументованість та обґрунтованість висновків, відповідність результатам дослідження та поставленим питанням.

Згідно положень вказаного Порядку іншого рецензія не повинна містити.

Таким чином, рецензію на висновок експерта не можна розглядати як процесуальний засіб доказування, який знайшов свого закріплення у процесуальному законодавстві.

Натомість рецензія на висновок судової експертизи може бути подана заінтересованим учасникам провадження як доказ на свою користь, наприклад відповідно до ст. 13, 83 ЦПК України.

Варто зазначити й той факт, що у правозастосовчий практиці є  випадки, коли рецензію на висновок експерта подає фахівець, який безпосередньо працює в експертній установі, яка й підготувала відповідний висновок. Як бути у такий ситуації?

Вважаємо, що таке рецензування не узгоджується з принципами об’єктивності судочинства. У той же час такий документ може бути поданий заінтересованим учасникам процесу до суду відповідно до права подання доказів на свою користь (наприклад відповідно до ст. 13, 83 ЦПК України). Також тут є й етичності – потрібно також обговорювати цей аспект.

Отже, питання рецензування висновків судових експертів потребує свого подальшого обговорення, а можливо й законодавчого врегулювання.

Автор: кандидат юридичних наук, адвокат, старший науковий співробітник НДІ ІВ НАПрНУ Андрій Шабалін – Andriy Shabalin.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *