Пул цікавих правоих позицій Європейського суду з прав людини

ЄСПЛ

Щодо виборчих прав:

Показовим прикладом еволюційного тлумачення Конвенції є рішення у справі «Matthes v. UK», яка стосувалася, серед іншого, питання про те, чи підпадають вибори до Європейського Парламенту під гарантії конвенційного права на вільні вибори. Зокрема, Європейський суд зазначив: «Та обставина, що Конвенція є живим документом, який має інтерпретуватися у світлі сучасних умов, знайшла однозначне підтвердження у судовій практиці… Відсутність якого-небудь органу на момент прийняття Конвенції ще не означає, що цей орган знаходиться поза сферою її дії»

Застосування військової сили, коаліції:

Так, розглядаючи справу «Bancovic v. Belgium and others», у якій Європейський суд мав оцінити в контексті статті 1 Конвенції бомбування колишньої Югославії силами НАТО, Велика судова плата відмовилася від принципу динамічної інтерпретації на користь принципу історизму. Посилаючись на статті 31-33 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, Європейський суд звернувся до аналізу документів, які відображають підготовчі дії з прийняття Конвенції (нажаль, він не пояснив, чому питання юрисдикції неможна було вирішити, виходячи з об’єкту і мети Конвенції, як, наприклад, у справі «Golder v. UK»)

Тлумачення правових національних термінів через призму положень Конвенції:

Важливим для ЄСПЛ є реалізація принципу автономного тлумачення Конвенції, відповідно до якого терміни, які вживаються в документі, мають значення, що не завжди збігається з їх значенням у національному законодавстві держав-учасниць. Засади автономістської концепції були викладені Європейською комісією в ході розгляду справи «Twenty-One Detained Persons v. Germany». Аналізуючи конвенційні терміни «кримінальне покарання”, “цивільні права та обов’язки», Комісія зазначила, що ці поняття «…мають розкриватися не шляхом звернення до національного законодавства держави-учасниці, а через застосування автономістського підходу, який забезпечить їх незалежну інтерпретацію, втім, з урахуванням загальних принципів права відповідної держави».

Щодо застосування дисциплінарної відповідальності та кримінальної:

У справі «Engel and others v. Netherlands» ЄСПЛ продемонстрував різницю у розумінні поняття “кримінальне покарання” за Конвенцією і у законодавстві держави-відповідача, розвивши принцип автономного тлумачення. У справі йшлося про застосування дисциплінарної відповідальності щодо військовослужбовців, при цьому накладення дисциплінарних стягнень було здійснене без дотримання гарантій статті 6 Конвенції. Держава-відповідач наполягала на правильності своїх дій, мотивуючи це тим, що стаття 6 Конвенції стосується кримінального покарання і визначення цивільних прав та свобод і не поширюється на дисциплінарне провадження. По цій справі Європейський суд, перш за все, мав відповісти на питання: «чи припиняє стаття 6 свою дію лише тому, що компетентні органи держави-учасниці класифікують певне протиправне діяння та судове провадження щодо правопорушника як дисциплінарні, чи, навпаки, у деяких випадках вона може застосуватися незалежно від такої класифікації». Європейський суд висловив побоювання, що визнання за державою абсолютної свободи розсуду при проведенні такої класифікації надасть державі можливість обходити певні конвенційні гарантії, наприклад, справедливий судовий розгляд або заборону зворотної дії кримінального закону, здійснюючи переслідування не на кримінальному, а на дисциплінарному рівні. Подібне розширення повноважень держави може призвести до наслідків, несумісних із цілями та задачами Конвенції.

Подготовил: кандидат юридических наук, адвокат, старший научный сотрудник НИИ ИВ НАПрН Украины Андрей Шабалин (Andrey Shabalin)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *