Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-15цс17.
Розглядаючи справу про надання дозволу на виїзд дитини за межі України та застосовуючи норми, зокрема, Сімейного кодексу України, ВСУ вважав, що пріоритетним у цій категорії справ є дотримання принципу рівності прав батьків щодо дитини. Проте Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), наголосив, що в такій категорії справ основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.
Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про те, що тимчасовий виїзд за кордон у супроводі одного з батьків відповідатиме найкращим інтересам дитини, вважає, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права та погоджується з висновками про те, що такий дозвіл за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період з визначенням його початку й закінчення.
Повний текст рішення за посиланням.
Упорядник: кандидат юридичних наук, адвокат, старший науковий співробітник НДІ ІВ НАПрНУ Андрій Шабалін (Andriy Shabalin).