У процесі перегляду своїх основних принципів прецедентного права Європейський суд з прав людини у справі «Муртазалієва проти Росії» (заява № 36658/05) назвав умови правомірної реалізації права допитувати свідків по справі.
Фабула. Зара Муртазалієва була об’єктом оперативної розробки через підозру у терористичній діяльності і знаходилася під негласним спостереженням правоохоронних органів. Коли поліція зупинила її на вулиці для перевірки особи і доставила у відділок, там був проведений обшук. В сумці Муртазалієвої були знайдені пакети, в яких знаходилися вибухові речовини. Під час обшуку були присутні поняті. Після обшуку вона була заарештована і було відкрите кримінальне розслідування, яке завершилося обвинувальним вироком, який після оскарження підтвердив верховний суд.
Сторона захисту стверджувала, що поняті могли робити заяви, які виходять за межі способу, у який був проведений обшук, і таким чином їх можливо було вважати свідками захисту (від імені заявника в значенні Конвенції). Таким чином, існує порушення «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
ЄСПЛ продовжив переглядати та уточнювати принципи свого прецедентного права щодо запиту про допит свідків захисту, які раніше були викладені в справі «Перна проти Італії». Ці принципи вимагали перевірки:
1) чи надав заявник обґрунтування запиту про виклик певного свідка;
2) чи відмова суду викликати цього свідка підривала загальну справедливість провадження.
Суд зауважив, що має бути перевірений спосіб, у який національний суд вирішував запит про виклик свідка, тобто необхідно було розглянути третій елемент, який полягав у наступному:
— чи розглядали національні суди доречність свідчення, про яке йдеться, і чи надали достатні підстави для свого рішення не допитувати певного свідка під час судового розгляду.
Висновок. Таким чином, ЄСПЛ сформулював новий трирівневий тест для майбутніх справ і надав вказівки щодо його застосування.
У справі Муртазалієвої захист не надав фактичних або правових аргументів та не вказав чітко, як два свідки могли допомогти їй у справі. Щодо другого елемент тесту, Суд зазначив, що суд першої інстанції не надав підстав для відхилення клопотання захисту про виклик свідків, проте, верховний суд зробив це у відповідних і пропорційних термінах.
Наприкінці Суд також виявив, що відмова викликати понятих як свідків не підірвала загальну справедливість судового розгляду, оскільки засудження пані Муртазалієвої було засноване на великій кількості доказів.
Більш детально