Рішення ЄСПЛ щодо права обвинуваченого допитати свідка по справі. Справа «Муртазалієва проти Росії» (заява № 36658/05)

ЄСПЛ

У процесі перегляду своїх основних принципів прецедентного права Європейський суд з прав людини у справі «Муртазалієва проти Росії» (заява № 36658/05) назвав умови правомірної реалізації права допитувати свідків по справі.

Фабула. Зара Муртазалієва була об’єктом оперативної розробки через підозру у терористичній діяльності і знаходилася під негласним спостереженням правоохоронних органів. Коли поліція зупинила її на вулиці для перевірки особи і доставила у відділок, там був проведений обшук. В сумці Муртазалієвої були знайдені пакети, в яких знаходилися вибухові речовини. Під час обшуку були присутні поняті. Після обшуку вона була заарештована і було відкрите кримінальне розслідування, яке завершилося обвинувальним вироком, який після оскарження підтвердив верховний суд.

Сторона захисту стверджувала, що поняті могли робити заяви, які виходять за межі способу, у який був проведений обшук, і таким чином їх можливо було вважати свідками захисту (від імені заявника в значенні Конвенції). Таким чином, існує порушення «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

ЄСПЛ продовжив переглядати та уточнювати принципи свого прецедентного права щодо запиту про допит свідків захисту, які раніше були викладені в справі «Перна проти Італії». Ці принципи вимагали перевірки:

1) чи надав заявник обґрунтування запиту про виклик певного свідка;

2) чи відмова суду викликати цього свідка підривала загальну справедливість провадження.

Суд зауважив, що має бути перевірений спосіб, у який національний суд вирішував запит про виклик свідка, тобто необхідно було розглянути третій елемент, який полягав у наступному:

— чи розглядали національні суди доречність свідчення, про яке йдеться, і чи надали достатні підстави для свого рішення не допитувати певного свідка під час судового розгляду.

Висновок. Таким чином, ЄСПЛ сформулював новий трирівневий тест для майбутніх справ і надав вказівки щодо його застосування.

У справі Муртазалієвої захист не надав фактичних або правових аргументів та не вказав чітко, як два свідки могли допомогти їй у справі. Щодо другого елемент тесту, Суд зазначив, що суд першої інстанції не надав підстав для відхилення клопотання захисту про виклик свідків, проте, верховний суд зробив це у відповідних і пропорційних термінах.

Наприкінці Суд також виявив, що відмова викликати понятих як свідків не підірвала загальну справедливість судового розгляду, оскільки засудження пані Муртазалієвої було засноване на великій кількості доказів.

 

Більш детально

 

Упорядник: кандидат юридичних наук, адвокат, старший науковий співробітник НДІ ІВ НАПрНУ Андрій Шабалін – Andriy Shabalin.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *